Народження дитини — це не лише радість, а й клопоти. У іноземних батьків у Німеччині додається ще й питання правового статусу новонародженого. На відміну від багатьох країн, де діє так зване «право ґрунту» (дитина отримує легалізацію вже за фактом народження), у Німеччині визначальним є статус батьків.
Для дітей, народжених на території ФРН у іноземців, ключовим є 33 параграф у Німеччині (§33 AufenthG), що дозволяє отримати для дитини власний вид на проживання. У цьому матеріалі детально розглянуто умови, процедури та наслідки отримання такого дозволу на перебування.
Зміст
Що таке 33 параграф у Німеччині?
Юридична логіка параграфа полягає в тому, що він надає дитині власний вид на проживання (Aufenthaltserlaubnis), який тісно пов’язаний зі статусом батьків, але водночас не є його автоматичною похідною. Іншими словами, щоб отримати цей ВНЖ для дитини, у батьків має бути один із передбачених законом статусів (ВНЖ, ПМЖ, у тому числі довгострокове резидентство ЄС — далі повернемося до цього питання більш детально). Однак сама дитина у будь-якому разі отримує Aufenthaltserlaubnis за §33 AufenthG з однаковими правами та обов’язками.
Основна мета норми — захист інтересів дитини та збереження сімейної єдності з моменту народження, виключаючи ситуацію, за якої новонароджений формально не має законних підстав для перебування в країні.
Умови отримання ВНЖ за параграфом 33 у Німеччині
Закон встановлює чіткі критерії, за дотримання яких дитина може претендувати на ВНЖ за параграфом 33 у Німеччині. Принципове значення має те, у скількох батьків є чинний титул на момент народження дитини.
Основні вимоги:
- Народження дитини на території Федеративної Республіки Німеччина.
- Наявність хоча б у одного з батьків (або у особи, яка має одноосібну опіку) чинного тимчасового виду на проживання (Aufenthaltserlaubnis), постійного виду на проживання (Niederlassungserlaubnis) або дозволу на довгострокове перебування в ЄС (статус довгострокового резидента ЄС — Erlaubnis zum Daueraufenthalt – EU).
- Проживання дитини в сім’ї з батьком або матір’ю, які мають зазначені вище статуси.
Ключова відмінність: один із батьків чи обоє батьків
33 параграф у Німеччині містить два окремі правові режими, які принципово відрізняються за ступенем гарантованості отримання статусу. Вони зазначені у першому (Satz 1) та другому (Satz 2) реченні параграфа. Законодавець проводить чітку межу між ситуацією, коли статус має лише один із батьків, і ситуацією, коли статус мають обоє батьків (або єдиний опікун, за відсутності іншого).
| Ситуація на момент народження | Правова норма | Характер права | Обов’язок відомства |
|---|---|---|---|
| Лише один із батьків має Aufenthaltserlaubnis, Niederlassungserlaubnis або Daueraufenthalt-EU | §33 Satz 1 | На розсуд (Ermessen) | Відомство може видати ВНЖ, але не зобов’язане |
| Обоє батьків (або єдиний опікун) мають чинний титул | §33 Satz 2 | Правова вимога (Rechtsanspruch) | Відомство зобов’язане видати ВНЖ |
У першому випадку закон використовує формулювання «може бути наданий» (kann erteilt werden). Відомство у справах іноземців повинно ухвалити рішення на власний розсуд, оцінюючи конкретні обставини сім’ї. На практиці відмови трапляються нечасто, але юридично така можливість існує.
У другому випадку закон використовує формулювання «надається» (wird erteilt). За наявності титулів у обох батьків ВНЖ дитині має бути виданий. У відомства відсутнє право на відмову при виконанні формальних вимог.
Особливості переходу на параграф 33 для українців
Питання про зміну статусу дитини з тимчасового захисту на параграф 33 виникає у громадян України систематично. Важливо розрізняти дві принципово різні ситуації.
Ситуація 1. Дитина народилася в Німеччині
Дитина українських біженців, яка народилася в Німеччині, отримує вид на проживання за 33 параграфом, а не продовження тимчасового захисту. Відомство у справах іноземців (Ausländerbehörde) зобов’язане розглянути можливість надання статусу саме за §33, а не автоматично вписати дитину до §24 батьків.
Ситуація 2. Дитина не народилася в Німеччині, а в’їхала пізніше
Дитина, яка не народилася на території Німеччини, а в’їхала до країни пізніше (наприклад, у межах возз’єднання сім’ї або разом із батьками за тимчасовим захистом), не може претендувати на отримання ВНЖ за параграфом 33. Цей параграф застосовується виключно до дітей, народжених у Німеччині.
Перехід з §24 на §33 у цьому випадку неможливий, оскільки ключова умова — народження в Німеччині — не виконана і не може бути виконана постфактум.
Ще раз коротко, щоб не заплутатися:
- Дитина народилася в Німеччині — їй належить легалізація за §33. Навіть якщо відомство помилково вписало її до §24, батьки мають право вимагати ВНЖ саме за §33. Це не «перехід», а виправлення помилки.
- Дитина не народилася в Німеччині — вона не може отримати §33. Перехід з §24 на §33 неможливий. Параграф 33 — це не «покращена версія» тимчасового захисту, а спеціальна норма лише для дітей, народжених на території ФРН.
Таке розмежування часто спричиняє непорозуміння. Деякі батьки помилково вважають, що параграф 33 є «покращеною версією» параграфа 24, на яку можна подати заяву через певний час після в’їзду. Це не так. §33 — це не альтернатива §24, а спеціальна норма для дітей, які народилися саме в Німеччині.
Як отримати ВНЖ на підставі §33 AufenthG?
Процедура отримання титулу залежить від того, чи підпадає сім’я під дію Satz 1 або Satz 2 параграфа 33.
Якщо обоє батьків (або єдиний опікун) мають необхідний статус (§33 Satz 2)
Якщо на момент народження обоє батьків (або єдиний опікун) мають чинний титул, відомство зобов’язане видати документ дитині самостійно, без окремої заяви з боку сім’ї. У такому випадку достатньо своєчасної реєстрації народження в РАЦСі — дані передаються до відомства у справах іноземців автоматично.
Якщо титул має лише один із батьків (§33 Satz 1)
Якщо титул є лише в одного з батьків, батькам необхідно подати заяву. Відомство не ініціює процедуру самостійно, оскільки Satz 1 залишає це питання на розсуд посадовця.
Єдиного загальнофедерального бланка такої заяви не існує. Отримати документ можна у місцевому відділенні відомства у справах іноземців. У деяких містах також існують онлайн-форми подання антрагу.
Які документи потрібні?
Перелік документів може дещо відрізнятися залежно від федеральної землі та конкретного відомства, однак базовий пакет виглядає так:
| Категорія документа | Конкретні вимоги |
|---|---|
| Документи дитини |
|
| Документи батьків |
|
| Фінансові та страхові документи |
|
| Реєстрація |
|
| Заява | Анкета відомства (за наявності спеціальної форми) або письмова заява у довільній формі, або використання спеціальної онлайн-форми (за її наявності). |
Усі документи, складені не німецькою мовою (наприклад, свідоцтва про шлюб чи народження з інших країн), повинні мати присяжний (нотаріально завірений) переклад. Переклади, виконані самостійно або в бюро перекладів без статусу присяжного перекладача, відомством не приймаються.
Найпоширеніша причина затримок
Такою причиною є відсутність у дитини документа, що посвідчує особу (паспорта країни походження батьків). Отримання паспорта в посольстві може тривати місяцями.
Що робити? У практиці сформувався сталий підхід — подавати заяву без паспорта, додаючи:
- письмову заяву про неможливість отримати паспорт у встановлений строк;
- підтвердження запису до консульства (консульський квиток, роздруківка e-mail тощо).
Відомство зобов’язане прийняти таку заяву і видати дитині тимчасове посвідчення (Fiktionsbescheinigung) на період виготовлення eAT-картки.
У який строк потрібно подати антраг?
Дотримання строків критично важливе для збереження легальності перебування дитини.
Якщо відомство не ініціювало видачу документа самостійно (ситуація Satz 1), батьки зобов’язані подати заяву не пізніше ніж через 6 місяців з дати народження дитини. До моменту отримання картки або офіційного рішення перебування дитини вважається легальним на підставі факту подання заяви.
Пропуск шестимісячного строку без поважних причин не позбавляє права подати заяву, однак суттєво ускладнює процедуру та вимагає від відомства додаткової перевірки обставин. У разі пропуску строку відомство має право вимагати виїзд дитини з Німеччини з подальшим возз’єднанням у порядку §32 AufenthG.
Строк дії ВНЖ для дитини
Строк дії ВНЖ для дитини за §33 AufenthG безпосередньо прив’язаний до строку дії титулу батьків. Це не постійний, а похідний статус.
Стандартні правила:
- дитина отримує вид на проживання рівно на той самий строк, який зазначений у дозволі на перебування одного з батьків;
- якщо у батьків різний строк дії статусів (наприклад, у матері — 2 роки, у батька — 3 роки), строк дії ВНЖ дитини визначається за довшим титулом;
- продовження ВНЖ дитини відбувається одночасно з продовженням статусу батьків.
Водночас цей параграф не веде до автоматичного отримання громадянства. Перебування за §33 зараховується до строку, необхідного для натуралізації, але не дає особливих переваг під час подання заяви на німецький паспорт.
Які права має дитина з ВНЖ за параграфом 33
Цей статус надає дитині обсяг прав, практично ідентичний статусу батьків. До основних прав належать:
- Право на освіту. Дитина має право на місце в дитячому садку, обов’язкову шкільну освіту та подальше професійне навчання.
- Право на медичне обслуговування. Включення до сімейного медичного страхування (Familienversicherung) або оформлення окремої страховки.
- Свобода пересування. Право на проживання і вільне пересування територією Німеччини в межах строку дії статусу.
- Перспектива отримання ПМЖ. Після досягнення 16-річного віку та за наявності п’яти років безперервного перебування за §33 дитина може претендувати на отримання постійного виду на проживання (Niederlassungserlaubnis) за 35 AufenthG.
Про ПМЖ трохи детальніше. Залежно від віку, у якому подається заява на Niederlassungserlaubnis, відрізняються й умови:
| З 16 років |
|
| З 18 років (якщо у 16 років ще не було 5 років стажу перебування) |
|
З настанням повноліття (18 років) ВНЖ дитини стає самостійною і незалежною від статусу батьків. Однак для цього необхідні своєчасне продовження документа та дотримання загальних умов.
Часті питання
Підсумуємо. Параграф 33 є одним із ключових інструментів легалізації дітей, народжених у сім’ях іноземців на території Німеччини. Цей статус забезпечує дитині правову визначеність із першого дня життя, відкриває доступ до освіти й медицини, а також формує основу для майбутньої інтеграції в німецьке суспільство. Принципове значення має розмежування двох правових режимів у межах одного параграфа. Якщо титул мають обидва батьки, дитина має безумовне право на отримання ВНЖ. Якщо титул має лише один з батьків, рішення залишається на розсуд відомства.
Переключиться на русский язык
